Звіти та фото

madkot:

Дякую організаторам і всім хто їм допомагав за гарну та динамічну трасу., на жаль не зміг показати нічого достойного, але свої 4 круги від'їздив - задачу поставлену виконав. "Стіральна доска" виявилась вбивчою для моїх колес, швидкість там падала до нуля практично, а от на гірках Боцюн-планетарист показав хороші результати як на спуску так і на підйомах. 
Особливо дякую за відзнаку - це так радує.

BlackFox:

І я вирішила пару слів на рахунок організації написати.
Досвід змагань в мене невеликий, але впевнено можу сказати , що траса була підготовлена на всі 100%... розмітка просто шикарна, тому ніхто не блукав, навіть віктимні пеньочки були обклеєні. Лісоруби там явно не одну годину провели, за що їм величезний респект. Аналогічно - море компліментів інформаційній підтримці на сайті до змагань - фото траси... схематична карта, та й після змагань - результатів чекати довго не прийшлось, а ще й приємно було дивитися на розумно оформлені таблички.
Спочатку було «АБИДНО БЛИН» -3 секунди різниця з oksya… Тоді згадуєш і лижників на трасі , і зустріч на стежці з вовком , який оказався Лілі …які швидкості проходження траси явно не додавали.. і роздільний старт першою – коли нема за ким гнатися... та й свої помилки «чайника» - 3 падіння на першому крузі і один на другому))), після одного з них фейс до сих пір подертий. Але «поганому танцюристу і ... заважають», так що висновок один - КАТАТИСЯ - ТРЕНУВАТИСЯ!!!!!!! а не по прямій «матраснічати»... Кожен має те, на що заслуговує... цього разу камаз з пряниками мав перевернутися на вулиці oksya і ursa... бо заслужили на це... думаю «Панська змаганка» трохи вибила сім’ю з ритму звичайно життя... попрацювали на славу!!! Дякую всім організаторам і учасникам .
P.S. Рівенчани - просто молодці... своїм ходом добралися і на гонці себе показали

pasport22:

........Тоже хотелось бы написать "пару слов".
Для меня это первая гонка на выезде, не включая Боярку, а также первые соревнования в категории аматеров. Уж очень льстило в мои годы выступить в категории хлопы!
Из описания трассы понял, что баклажанов мало, а перепада высот почти нет. В субботу накачав вилку на много больше чем положено, забив колеса под 4 атмосферы решил ехать не меняя заднего стертого Блэк Джека и даже не вытаскивать сломанную спицу…
Смело, погрузившись в общий вагон, мы почти всю дорогу чесали языками, не давая при этом никому заснуть. Докатившись до вокзала, так быстро стал распаковывать вел, что не сразу заметил Васю. Спасибо, что встретил! Дом хоть и близко, но мы бы поблукали, думаю. Оставшиеся часы на сон, использовать по назначению не совсем удалось. Перекимарил около часа. И тут ЗАВТРАК! Здоровенная гора с разнообразными бутриками, чай зеленый и черный на выбор! Вау! Вот так прием)) Пасиб!
До старта добрались без приключений и сразу поехали на смотрины.
Впечатлило! Понял, что и в аматерах будет тяжко. Трасса очень разнообразная, особенно понравилась вторая половина, где много разных поворотиков с резкими спусками и подъемами, которые были отмечены красочными коридорами в виде лент. После пральной дошки ехать на своем веле засомневался. Благо Иван согласился предоставить свой Спарк СкоТТ в мои ноги! Но ответственность при таком повороте событий только возросла. В ожидании старта решил еще проехать третий кружок уже на Спарке. Результат улучшился почти на минуту 6:07. Успокоившись, дожидался старта, потягивая сигареты.
Орги шуршали, бус-проходной двор то и дело подпрыгивал, шатер искал все новые места, а Львовяне лежали, объевшись всякой всячины. Шлейф мертвечины не давал задремать.))
Старт панянок! Ухх, как резво рванула Таня! И всё, я уже её болельщик) жаль что были падения, но всеравно молодца! Вообще, все панянки выступили более чем достойно! Поздравляю!
Хлопы – первый в жизни старт когда меня держат за седло, а я как балерина на канате ловлю равновесие)) Вроде получилось, но привыкнув к своим грипшифтам, триггера меня утомляли. Первый круг самый азарной и дурной! Понравилось догонять спины)) Но увлекшись, на самом крутом подъеме все-таки столкнулся с парнем. За рано предупредил об обгоне и не думал, что так сбавит темп на крутяке. Ничего не оставалось, как, не сбрасывая скорость попытаться вывернуть и обойти, но не совсем вышло. Сори) Спешившись вдвоем, оббегаю его пешком и быстро встегиваюсь. Тут меня уже никто не держит за седло)) Ноги уже дали понять, что я увлекся. Но думаю, только вошел в азарт ведь! Дальше начинаю добирать участников, которые довольно умело пропускают, благодарю и ухожу в прорубленную лесорубами малину. Коварный пень! Врезаюсь, слетаю с педаль и присаживаюсь на раму. По детски переставляю переднее колесо, которое как прилипло к пню, и двигаю дальше. А мне уже кричат Львовские паны!)) Приятно, млин! Накидываю, на ноги, разгоняю, проталкиваю байк чуть вперед, по инерции сажусь в седло и еще накидываю одновременно. Проношусь около буса, а там все кричат, подбадривают! В основном так и решил – отрываться на прямиках и баклажанах, тк технические участки на неприкатанной трассе особо не давались. Слишком тупил и тратил больше сил и времени.
На втором кругу также некоторых добирал, но уже как-то больше стал наслаждаться трассой и импрезой в общем – смотрел на фотографов, старался где-то больше себя нагрузить и аккуратней вписываться в повороты, чтобы без лаж было. Группа львовской поддержи дала стаканчик воды, наверное также впервые мне удалось вообще об этом не забыть и схватить стакан. Даже не захлебнулся! Тут меня рвет!Не в прямом смысле – вода свежая)) Третий круг дается легче всех предыдущих, но заранее чую что четвертый так не проеду. Хотя по времени теперь вижу, что ехал ровно все четыре. Пральна дошка стала утомлять не на шутку. Иван как-то сильно накачал свой аморт – проходил на ногах. После третего круга кто-то из девушек возле буса крикнул – Молодец! Вот такие слова во время гонки ОЧЕНЬ кстати! Это не дало мне проматрасить финишный круг. Но на нем я благодарил свой выбор в стороны хлопив и не завидовал панам, которые уже готовились к старту. Финиш, еду малость на закатку, кто-то проносится с вопросом – Так сколько едем?? Не смог сразу ответить тк перепугался, что за рано остановился! Но когда подбежала поддержка с водой – понял что не протупил) Обычно после 7-8 км я перестаю помнить кол-во кругов))
Старт панив! Ухх ! Моща! Набрал воды и пошел выслеживать наших)) Молодцы, не пили до третьего круга – мне аж надоело и я чуть не выпил всю воду)) Тк наши ехали один за другим было малость напряжно подавать воду из одного стаканчика, но забавно! Ловишь скорость , подстраиваешься, двигаясь в нужном направлении и вручаешь аккуратно пластиковый стакан с двумя-тремя глотками воды. Потом наблюдаешь как его швыряют и бежишь как собачка, чтобы его быстро набрать и снова вручить)))У девушки из Луцка как-то лучше получалось с флягой, но нашим панам - подавай со стаканчика!)))
Лоси безжально бороздили траву, а дождя все не было. Повезло с погодой, хоть мне и хотелось дождя.
Награждение, поздравления, аплодисменты!!! Всё четко и ясно, орги молодцы!
Мероприятие очень понравилось, никогда не думал, что меня так заинтересует формат разделки, как участника. Трасса очень понравилась – там есть где нос подточить.
Поздравления обезбашеным лесорубам racing.lutsk.ua и отдельный респект Диме, от парикмахера пней pasport22.
Благодарю за возможность проявить себя в новой роли и выиграть медаль третьего хлопа! Также сенкс за нужный приз и памятную грамоту. Ваш номерок в моей коллекции тишится своей весомостью! Творите ещё!
пс - отдельная благодарность напарникам - _BuR_, E-one, LesNik, Colnago.

UB5PG:
Ну і мої пару слів.

Гонка для мене розпочалась ще задовго до її початку. 2 тижні підготовки, вирубки, вкопування/викопування, планування і так далі. Звичайні організаційні моменти. Найвеселіше почалось вже в суботу перед гонкою. Приїхавши близько 20-ої години додому з дєрьовні, замученим і голодним сів на байк і покрутив в ПЛ на розмітку. На небі хмари, під колесами водичка, болотників нема, жопа мокра, морда в крапочку. В лісі знайшов Fr1end'а, котрий закінчував обклеювати пеньки. І почалось...благо Міша катався по трасі і вирішив допомогти нам. Вже затемна підїхав Урса... З лісу додому під дощиком я приїхав десь пів на першу ночі. Поки туди поки сюди...спав 4 години, о 7 ранку поїхали в ліс, дорозмічувати трасу. Розмітили на 100%...перед стартом я вже думав що не поїду. Ноги гуділи...тут ще й бус якийсь на трасу виїхав...побіг зупиняти...роздав пару "матерей"...звязав розірвану розмітку...прибіг назад...а тут вже готуються до старту. Вирішив таки поїхати. Стартував, мало не з дибів О_о, що було дивно, бо розрахунок підбирав до старту. Виїхав з пісків і давай нажимати. Розігнався на отлічнінько, вкручую як має бути...почався розколбас...далі вкручую...лежу на спині. Приїхали. Встав, руль на 180, цеп висить, сидіння на бік. Поки поправив мене вже обігнав найближчий переслідувач. Чудово, секунд 20 про*бом. Сідаю, знову стартую, вже з високої передачі, знову думаю "а може ну нах" але все таки їду. Важко їдеться, десь вже в лісі догнав Медкота, той чемно дав дорогу. Подякував, вкручую далі. Нагнав аkamuza, обійшов. Кар'єрчик з гірками...щось так туго йде...виїхав з кар"єрчика, опускаю голову і бачу що вкручую на 3 зірочці . Тихенько а*уєваю, тим часом проїжаючи просіку. Виїхав на старт/фініш і знову думаю: "а може таки ну н*х?". Ладно, вкручуємо далі. Ноги болять, попереду нікого, позаду теж, заїжаю на пральну дошку, на ноги і маслаю. Чую доганяють, пропустив. Туплю на кар'єрчику, мало не звалююсь в яму після останнього підйому, глядачі підбадьорюють, а я матюжусь))). Мене вже догнали. На прямій чуть відірвався. В просіці мене знову нагнали і просять пропустити О_о. Автоматом даю чуть вправо а тут за два метри правий поворот на 180 Мене намагаються обійти, я в притирку до дерева і тут опа, перед мною вже лежать. Зупинка, пачка матів, поїхали далі. На середині останнього кола розумію, що воно останнє, включаю підсос))), після пральної дошки помітив знайому спину. Перепитав tais чи це TreNeR. Каже - він. Нуу, доганяю, на другому спуску мало не в"їхав в заднє колесо, уж надто він гальмував. На підйомі сидячи в нього на колесі кричу: "Давай Тренер, давай". На останньому спуску вже обхожу його і пру далі на хз якому диханні. Виїхав на старт/фініш, на ноги і вперед. Доригали...закатуюсь, щоб не вмерти, віддихуюсь, чую збоку від Міши - "молодець". Ніфіга не розумію. Потім мені вже дійшло, що він мене доганяв на прямій, і не догнав). Взагалом відчуваю що проїхав погано, багато тупив і так далі. Але глянувши на результати, бачу що навіть покращив свій час, який показував на тренуваннях. І пройшов всі кола стабільно, окрім останнього, котре вийшло швидше на 10 сек. Висновки з помилок вже поробив. Ніби знайшов причину падіння (це вже було третє на цій трасі).
Нууу, що ще сказати...по організації були проколи, була розгубленість місцями, але ніби все пройшло добре. Як для першої гонки - то навіть дуже добре, мені здається.
Від "компанії обєзбашених лісорубів" подяку вже висловили. Подякую ще від себе всім учасникам, що не побоялися погоди і приїхали та змагались, глядачам, що вболівали і всім, хто допомагав по організації гонки велике дякую.
Впевнений, що далі буде...

Superman:

Це були для мене перші перегони!
Не дивлячись на те, що я був самий молодий учасник в групі аматорів або й у змаганнях, я виступив не останній !
І це звісно вже радує ) (І якби не літав через руля, то було б ще краще, але то таке )
Щодо організації, то вона була просто супер!
Безкоштовна вода, сотні стаканчиків, швидка обробка даних.
Нюансів дуже багато, але все було настільки добре продумано, що не відбулось ніяких заминок чи непорозумінь!
Надіюсь, що такі перегони будуть влаштовуватись і надалі.
Ще раз дякую організаторам та людям, що допомагали їм...

E-one
Невеличкий отчєтік про те, як ми... еее... як нас...
Поїхати вирішив ледве не в останній момент, у п'ятницю по обіді. Їхав скоріше з відчуття солідарності перед північними сусідами і для укріплення добросусідських відносин. Здуру взяли з Паспортом квитки в загальний вагон - найбільша тактична помилка в передзмагальній підготовці. Ніколи раніше не їздив в загальному вагоні, тому, прийшовши на перон і побачивши наш вагон, був в шоці - студікі, бабки з сумками, ще якась нечисть - все лізе без черги, одне на іншого. Я ж не знав, що там як в електричці - де швидше займеш, там і твоє місце. Якось втиснулись з Паспортом і Буром по сусідству з іншими пасажирами. За хвилину до відправлення у вагон заскочили Лєснік і Кольнаго. Спав. Сидів з закритими очима до 2.30 ночі, поки не прибули до Луцька. Більше ніколи не поїду в загальному вагоні!
На пероні нас зустрів один з організаторів, Василь ака Fr1end, і повіз нас до себе додому. Ночівля на карематі на підлозі видалась царським ложем після поїзда. Зранку кава, канапки - просто таки Панський прийом. Поснідавши, поїхали на трасу. Прибули на місце старту і одразу на показове коло. Признаюсь чесно - такого я не очікував. Спочатку кусок по полю аля "боярська трава", потім сінгл в лісі, аля Брюховичі, а потім унікальна "панська" пральна дошка, потім карколомні віражі-коридори, обтягнуті з двох боків стрічкою з розворотами на 90-120-150 градусів і короткими але стрімкими торчками вверх-вниз аля "Знесіння" (нагадали мені снаряд "лабіринт", який стояв майже на кожному стадіоні/спорт-майданчику), і на завершення - прорубана дорога повз малинник, також з віражами і сюрпризом у вигляді пенька - для мене це була сама важка ділянка із-за м'якого грунту.
Очікували старту в своїх категоріях весело, з пріколами, історіями, стьобом над жвавим обговоренням деяких наших форумчан. Паспорт кидав оком в сторону луцьких панянок, Бур варив вівсянку, Лєснік і Кольнаго слухали історії про Боярку від "бувалих". І тут Льові прийшла в голову ідея змінити коня, я був тільки за - в результаті маємо хоч одну медаль для Львова в хлопській категорії. Як йому їхалось - нехай сам розкаже, але зі сторони виглядало ефектно: Паспорт сильно вирізнявся на фоні повільно пропливаючих хлопів - такий собі хлополось.
Потім настала панська черга. Чесно кажучи, луцька категорія "Еліта" - це справжня еліта, без аматорських домішок, один одного вартий. Там були як мінімум двоє спортсменів і двоє ветеранів аля Філь, ви їх самі добре знаєте - всі з топ 10 на львівських КК-змаганнях. Дали старт, поїхав. 
Розгін по полю, перехід на 3-тю зірку, різкий поворот в ліс, 2-7, 3-6, "трамплін", віраж, віраж, поперечна пеешкода, вниз, поворот на "панську дошку" (це були синусоїдальні горби з вершинами через 30-40 см, протяжністю 100 м), дух витрясало. Тут я зрозумів, що протупив - вдома думав, що буде рівно, як на брюховичах і вкачав аморт під 100 кг, щоб збільшити жорсткість, в результаті там, де мало би все бути плавно, зад кидало зі сторони в сторону. Потім технічні панські коридори - незважаючи на стрімкість і крутизну віражів, за рахунок швидкості і контруклонів проходяться на одному диханні (ну майже). Це те місце ,де прикатування траси рулить, ну і техніка володіння велосипедом теж рішає. Нашим львіським панам, які не поїхали, там би точно сподобалось. Потім прорубаний малинник і виїзд на поле, де чекає Паспорт зі стаканчиком в руках. Але пити захотілось тільки на 3-му колі. А на четвертому і наступних колах Паспорт вже "панібратався" з однією із луцьких панянок і я його вирішив не відволікати. Загалом навіть не помітив, як проїхав ті 7 кіл, міг би ще їхати і їхати. Але проїхав слабо - інші учасники мене вставляли, як стоячого: якщо по полю я їх тримав і навіть наздоганяв, то в лісних сінглах вони десь розчинялись попереду. Пробував ломити на 3-й зірці, як на першому колі, але ноги швидко забивались. Одним словом, тут ще роботи і роботи над собою. В результаті приїхав десь там в аналі, посівши заслужене 2-ге місце серед львівської делегації... Треба було реєструватись в клопах, там було з ким боротись...
Дякую організаторам за представлену можливість проявити себе позмагатись, за чудову трасу (виникло бажання пересадити панський ліс десь ближче до Львова) і теплий прийом. Ріспект всім учасникам - ви основа велорозвитку і популяризації велосипеда в Україні.

 

Фотоальбом (BabayOk)

Фотоальбом Тараса Бобіка (imp13)

Фотоальбом Михайла Гаврилюка (mike 525)

Фотоальбом Сергія (SysR)