анонси
Звіти та фото
вчорашнього картопляного ахтунга. Скільки не доганяв, а добрати свою позицію не
зміг, швидкісна траса, фіг швидко добереш. Ще й Льова зі Львова... зачепився за
нього, проїхав метрів 300 і відвалився розуміючи, що гайки.
Тепер хочу гонку для реабілітації, нормально до неї підготуватись і виграти :D Чекати чуть
менше місяця, поїду 6-го жовтня в Київ на змаганку, підтримати друга дебютанта, і самому поригать :)
А взагалі - гоночка файна. Трасу б тільки потехнічніше і щоб не так все вниз :)
Вітаю оргів з вдалим початком, так тримати!
С успешным проведением гонки :)
Один лишь минус - не пустили на девятый круг, чего-то вдруг.перенеся время закрытия
на 5 минут ;)
Эх.
Протащився від ВСЬОГО!!! Як мавпа... по скловаті :)
Організатори молодці, учасники молодці... а особливо молодці призери.
ВСІМ ВЕЛИКЕ СПАСИБІ.
Ну, по-перше, організатори вибрали трасу, для якої було потрібно мінімальна кількість розмітки, тому проблем з орієнтуванням не було по ходу ні в кого...
Води вистачало, ізотонік просто супер. З'явився "Нутренд". Всі підтримували учасників, як могли, що не може не радувати :)
Стартанув ривком, але вже на прямій відчув в ногах втому... Ех, от якби відпочити хоча б день, і не сідати на вел взагалі... Ну нічого, пульс ніби ок.
Пробиваюсь помалу вперед, вивчаю по ходу трасу. Десь біля кар'єрів kmd каже: "Та ну так гнати"... Погоджуюсь - і збавляємо темп, акуратно проходимо дамбу, викатуємо на фініш... На підйомі відновлююсь. kmd питає: "Зможеш додати на прямій?" Я дивлюсь на прилади і по собі відчуваю, що реально зможу. І вимальовується стратегія. Як тільки спуск чи пряма - ми тулимо на максимум. Підйоми теж викручуємо на пульсі в 3 зоні, а стрьомні ділянки проходимо акуратно (деякі навіть дуже акуратно... 2 дерева перед спуском з шишками...) Потрохи ноги відходять і виходимо на свій максимум, що дає можливість реально добирати народ і обганяти кругових пачками, а декого навіть по 2-3 рази... Це додає сил, і ми валимо вже на всіх парах. Хлопці, які стояли біля бази, дуже допомагали, кажучи результати, і швиденько прибрали байк kmd, коли той навернувся на повороті. Респект.
Дуже перепрошую учасника, який їхав гонку з рюкзаком (я його догнав на виїзді з лісу біля турбази) за те, що грубо зігнав його з дороги... Вибачився на трасі, вибачаюсь ще тут... ну не міг я подумати, що гонку можна їхати з таким вантаженм за плечима... каюсь.
В кінці передостаннього кола додаю, і в якийсь момент гублю kmd. Повертаюсь, шукаю його - нема :( На стартовій гірці додаю ще... добираю Джуру і бачу за метрів 100 Сашу з Млинова... окликаю його, махаю рукою :) Він, напевно, дуже радий був мене побачити :) На прямій дістаю його на вершині пагорба, кричить мені: "Лєкс, скажи де рубанув?" (мається на увазі зрізав). Наступаю на педалі, по полю, ріллі на спусках, в селі, по асфальту... лупашу на викладку... пульс, як на першому колі... :) Ліс, прохолода... кайф. Підйом біля паркану... повз кар'єр... спуск... фінішний підйом... хух... догріб.. УРА !!!
Нагородежння... Я ШОСТИЙ, що не може не радувати!!!
ВСІМ ДЯКУЮ.
Да, для першого разу напряжно, їхав і думав: "коли вже закінчаться 3 години?" Думав сходити після першого кругу, однак спортивний азарт переміг, і як результат - доїхав до кінця. От тільки результат мабуть не ахті.
Оргам велике дякую за можливість перевірити свої сили та можливості!!!
Отличная гонка и замечательная трасса! Очень жаль, конечно, что круг закрыли за
15 минут до финиша, но за старт на полчаса позже можно это простить :)
Маршрут хорошо сбалансирован - было время и для вкрутки, и для отдыха, и для подзаправки. Ну разве что в последней четверти слишком много торчков... Но даже ветер почти
всю дорогу дул в правильную сторону.
С разметкой отличная идея - ее теперьубирать не прийдется, сама сгниет.
Много гостей в этот раз - респект им! Луцкие гонки наконец-то стали привлекать иногородних, а значит и увлекательно, и интересно! Виват организаторам, всем помощникам, участникам, гостям и просто тем, кто заглянул на марафон насладиться зрелищем!
После КГ мне очень нужен был реванш, и лучше б марафонский.
Спасибо друзьям, такой шанс предоставили. Думала случится одно из двух - либо сойду снова, либо неплохо проедусь.
Не сошла. И даже совсем не замучилась. Зато, новая проблема появилась - судороги. Раньше так не доставали. Еще порадовало, что по девочкам кворум собрался :)
P.S. А обещали много какашек и коров. Не встретила ни того, ни тех :)
Звісно не перший в групі своїй, але своє задоволення отримав :)
Якщо чесно, то я взагалі не хотів їхати цей марафон. Але, як мені було сказано якось, що ніяке тренування не замінить гонки.
А гонка видалась на славу... Велика кількість участників, вболівальників :)
Апхіл перед фінішем - то щось звісно...
І я хочу висловити подяку.
Взагалі не мала наміру їхати. Cпонтанно вийшло якось :)
Дякую організаторам і всім, хто пити давав та Atarax (штовхав в спину на горках) і Лілі (за шолом)
і kmd за те, що гарно обїхав мене і не побив носа контактом :)
Разметка, организация, грамоты, медальки, призы, изотоник и возможность купить нутрендовского торча - зачёт! Особенно порадовала разметка, а то очень не люблю, когда не знаешь куда ехать. В этот раз даже мысли, что нетуда еду, не возникало. Вообще идея таким способом разметить трассу очень зачётная ;)
Спасибі Тимцо Юрію за запрошення.
Дякую KO3AKCIPKO за те, що прийняв нас та чекав на поїзд, який запізнився на 45 хв.
Колекція горняток вражає :)
Вітання переможцям та учасникам!
P.S. Подяка Респект Тані за те, що добила оперативно провела до вокзалу :)
І за компотік, який похлєще енергетику! ;)
Спасибо организаторам, участникам, получил массу впечатлений и удовольствия! Всё было супер!!!
З добиранням на неділю як завжди лажа - єдиний поїзд прибуває в 3 ночі. Цього разу він ще й на 45 хв/ запізнився і ми весь цей час простояли в тамбурі, в надії, що ми вже от от на підході. Подяка Козаку Сірку за прийом і 5 годин сну. Зранку виїхали на місце збору, звідки нас odna довезла до траси. Їхали ми в темпі "укатайся до старта". Але сидів на колесі і мовчав, не гоже хлопові нити, коли дама темп задає. Виїхали десь по середині траси, біля турбази. По словам чув, що вона проста. Але перший же торчок під забором заставив в цьому засумніватись: при штурмі переднє
колесо зірвалось в канаву і ледве не полетів в баклажани. Ну пройшов торчок пішки, далі мало б бути простіше. А воно, сцука, все в горку і в горку. Потім з’їжджалка в ліс, сінглтрек і йопт… знов п'ятізвьоздочний торчок. А ще луцькі гонщики в нас у Львові казали, що Паспорт робить складні траси, як для марафонів. Ну-ну… Після таких шурпризів їхати на оглядове коло вже не хотілось.
Вистроюємось в стартовому коридорі. Так як більшої частини траси я не бачив, вирішую пристроїтись за кимось "увєреним". Так як майже нікого не знав, вирішив вибирати по байку і зовнішнім фізичним даним. Дають старт. І права колона виривається вперед, а наша ліва шота тормозить. Перескочити вліво під поїзд гонщиків не получається. Поки виїхали до повороту на поле, група лідерів вже добре відірвалась. А мля: тре доганяти, але незнання траси тримало мене в основній групі. Вискакуємо на переорану землю, пилюка стовпом, гонщиків на хардтейлах кидає на ріллі в різні сторони. Найнери і підвіси там рулять. На траві не менше трусило (не мене). Тому приймаю рішення під страхом блуканути все ж таки добирати лідерів. І знов лаханувся - за невеликою лісною просікою знову ішли поля, і спроба догнати групу в одиночку проти вітру зазнала краху, як план "Барбаросса". Вже трохи підзамаханий в’їхав в ліс. Розмітка прекрасна, блуканути неможливо. Ліс якось швидко закінчився і я виїхав до турбази, де вже їхав зранку. Далі трасу знаю. А от і він – торчок під забором. Встаю на ноги і… я вже на верху. От що адреналін робить з людьми. Фігасє, да тут можна їхати! Накидую передачку, трохи вгору по траві, вниз, поворот, вверх, вниз, вверх, поворот на сінгл по лісі, передфінішна горка, влітаю на ногах, фініш першого кола.
Мля, треба потихіше їхати - тільки 16 хв пройшло. З таким темпом можна і зійти через два кола. Але на горизонті бачу когось попереду з утікачів. Це додає драйву і сили. Треба достати. Наступних два кола ціль на зеленому Келлісі в формі ХТЯ то наближалась, то втікала, але все ж таки була досягнута, попутно обігнавши кругових. Фух, пора би віддихнути трохи. Але силует синьої форми десь там далеко нагадував Льоню Музичука. Такс… відпочинок відкладається на фініш. Ще десь два кола потроху його доставав, поки не сів на колесо. Сили вже були на ісході. Прийшлось два кола відсиджуватись на колесі. Потім вирішили помінятись змінами. Але я, мабуть, забагато віддихав, бо коли оглянувся, то нікого ззаду вже не побачив. Торчки давались все тяжче, але іти їх пішки якось не кошерно. За два кола до фініша вискакую на польову дорогу накидую передачку і чую – жопа. Ногу звело і не розводить. Судома! Вперше за сезон! Ні на Боярці, ні на Королі Гір нічого подібного не було. Фаааак! Скидую на маленьку зірку, стискаю зуби, але кручу. В кінці поля попускає. Акуратно доїжджаю до останнього торчка, якщо зійду і почну бігти – буде ще гірше. Майже на вершині чую щяс буде второй пріход. Кричу оргам "Магнезій!!!" Благо Нутренд тепер невід’ємна частина кожної більш-менш порядної гонки. На ходу в борг випиваю ампулу. Більше судоми не турбували, так само, як і суперники – нікого попереду і позаду не було, тільки кругові трохи розважали міні цілями. А там і фініш незамітно підкрався. Виявилось, в’їхав на подіум, що не могло не радувати. Дякую оргам за марафончик - чудова нагода перевірити себе перед Куяльником (дистанція практично така сама вийшла) і суперникам за боротьбу! Тепер чекаємо вас в гості на Night Madness.
Послєслов’є.
Часу до поїзда залишалось не так вже і багато. Тому оперативно і без блуду треба було якось туди дістатись. Black Fox згодилась нас провести. Ну не знаю, останнє коло мені їхалось легше, ніж 30+ в неї на колесі. Не знаю, дякувати їй за таку експрес-доставку чи ні, але ріспект від мене однозначно тримай! От тепер ніби все! :)
