Плюш ХС (7-й етап ЛКУ)
велофорум-2010
анонси
контакти
Звіти, фото та відео
Ріспект організаторам! Їм таки вдалось зібрати на цю гонку справжню велоеліту України! :)
Приємно, що приїжджі учасники, гості оцінили рівень підготовки гонки.
Великий респект нашим організаторам!!! Молодці!
Виклалися на 100% і сьогоднішній день запам'ятається, впевнена, усім масою позитиву, драйву і просто класними емоціями.
До речі, старт/фініш по затяжній дорозі, а також розворот продумані дуже вдало. Це дало можливість добре бачити початок і розв'язку гонки.
Організаторам щира подяка. Гонка такого рівня в наших краях вперше, і якби не ваш ентузіазм, ніфіга б не вийшло. Молодці.
Організація на 5 балів, молодці. Були деякі мінуси, але без них ніяк, все не врахувати.
Дякую організаторам за організоване ригалово!
Дякую вболівальникам за підтримку, водопій і хавчик, як то кажуть гуртом і ригать легше!
Перша гонка для мене, враження просто не передати!!! Після першого-півтора кола легені почали помаленьку лізти назовні, але потім відкрилась друга дихалка і можна було б п'ятий валити .Також отримано масу позитиву просто від спілкування з людьми, всім дуже дякую!!!
Для першопрохідців.. ця траса суцільний кошмар :)
До траси треба було звикнути. Перше оглядове коло вводило в шок... бо навіть з зупинками на вивчення "підступних" ділянок... в матрасному темпі... сили кудись дівалися. А тут на гонці треба таких три кола пройти (для дівчат). Мені, мабуть, поригати і двох вистачило б. Останнє коло, всі підйомчики їхала на 1-3... про швидкість взагалі не думала... повзла собі аби доїхати. Але!!! Це для мене були реально ПЕРШІ крос-кантрійні змагання... бо накінець-то вдуплилась, що робити з гальмами і кермом між дерев на спуску і на крутих поворотах :) Порадував феєричний фініш... мало того, що вже не треба напрягатися то ще й... пастух, корівки і зелено-білі шарики від "Приватбанку" :D "Адурєнне відчуття свята"... це ще краще ніж саме нагородження :)
Організація на висоті. Мабуть і сама природа, побачивши велику проведену роботу, посприяла проведенню гонки, хмари розійшлися, ігноруючи дощ на gismeteo.ru... І взагалі радувало море нюансів...
Гості з інших міст. Цікаво було подивитися в дії на "веломонстрів" Для мене навіть можливість подати стакан води в гонці переможцю еліти було за велику честь :)
Гонка КЛАСНА!!! Все як по тєлєку із-за заграніци. Впевнений, що Вам, організатори, і надалі буде щастити, а ми допоможемо!!!
Общее впечатление- ПРАЗДНИК УДАЛСЯ!
Наверное, потому, что старались все - и организаторы, и гонщики, и зрители!
Много интересных людей, ярких моментов, спортивной борьбы и теплого общения!
Гонка элиты - красиво, мощно, просто дух захватывает…
Дети порадовали, особенно девочки - просто умнички. Запомнилась одна, такая маленькая, худенькая на обычном велике с жесткой вилкой стиснув зубы мчится вниз по лесным колдобинам…
И большое счастье, что есть среди нас люди, которым все это ИНТЕРЕСНО и НУЖНО - составлять грандиозные планы, организовывать масштабные мероприятия и гонки с участием ЛУЧШИХ гонщиков Украины!
Спасибо, Ди&K!
Ждем очередных анонсов!
Траса була класна, я як проїхався оглядове коло (вперше побачив трасу в день гонки), то думав, що спуски буду проходити пішки :) Але те єдине коло гонки, яке я зміг проїхати, показало, що під час гонки все сприймається по-іншому. Дуже жаль, що не приділив нормальної уваги підготовці велосипеда до гонки, результатом чого став порваний цеп на стартовому підйомі 2-го кола...
Які б не були помилки суддів, організаторів і т.д. а кращої організації я ще не бачив. Повірте, не перший раз ганяюсь. Я був просто шокований, коли на кожному крузі, на кожному повороті по три стакани відразу сунули, ледь не заставляли їсти і пити. Ця ваша відданість просто вражає. Вибачте, не знаю, хто стояв на останньому повороті (після виїзду з лісу): цим дівчаткам (і з вами, мабуть, один хлопчик був) велике спасибі. Я не хотів їсти, воду мав, а вони все: "Візьми поїж, випий водички". І це не хтось один, а відразу троє!!! Ви, звичайно, заслуговуєте на окрему вдячність. Дякую за те, що ви були там, з нами, за вашу підтримку.
Це була моя перша гонка на "нормальному" байку, за що tais окреме дякую. На "Бергамонті" трасу проходив менш впевненіше, ніж на "боцюні", бо не призвичаївся до нього, нога постійно шукала тормоз на педалях. Зранку, проїхавши матрасне коло, зрозумів. що і як приблизно буду робити, але на гонці все пішло трішки не так. Найскладнішими участками була дамба - і не з її спусками, а саме з горбиками по стежці - постійно темп збивався. Спуски мене не лякали, але "зигзаг удачі" так і не пройшов на байку, хоча "боцюном", можна сказати, пролітав. Чомусь не відчував ще розмірів і тому не вписувався між деревами - приходилось спускатись на ноги. Крутий підйом після спуску всі три кола йшов пішки - немає стільки тяги в ногах ще (учиться, учиться и ещё раз учиться). Підйом на дорогу та спуск до фініша були достатньо нормальними. Два кола показали над чим мені треба працювати. На третьому, включивши третє дихання, був готовий дати жару, але зняли як кругового. Проте і такий результат для мене поки що достатній :)
Подивившись результати, радію тому, що перші кола йшов паралельно з Dragger, Shkoder, Trener, Krava...
Дуже дякую всім, хто подавав воду на трасі і на старті. Вибачте, що не завжди користувався вашими благодійними послугами, але якось не хотілось.
В конце стартового подъёма группа начинает растягиватся, держусь за Музычуком какое-то время, но перед подъёмом после вертолётика меня лихо обганает парниша в синей форме, который жутко тупит на подъёме, аргументируя это недостатком сил. Обогнать негде, пока доехали до вершины группа была уже далеко. Меня потихоньку начали оставлять силы - то есть силы были, но не мог выложится... сложно описать это состояние, которое, по всей видимости, вызвано болезнью. Про грубые выражения и подрезание одного из "динамовцев" вспоминать не хочется - наверно, так подействовал адреналин. На одном из последних кругов на стартовом подъёме, кушая банан, засмотрелся на пульсомер, не увидел канавы, и зрелищно грохнулся, как kolianchik на первом круге. Последний круг откровенно матрасил, организм окончательно перестал воспринимать какие-либо нагрузки. Таким образом закатываю на финиш "в анале", что иногда бывает полезным. По дороге домой чувствовал, что не выложился даже наполовину, надо лечится и тренироватся :)
Після літньої перерви, пов’язаної то з купою справ, то з відрядженнями то з відпусткою, вирішив навернутися до діла праведного, поки погода зовсім не спаскудилася. Про попередні етапи Любительського Кубку України з кросс-кантрі я чув і раніше, але у Львові я на нього не встиг, тому вирішив поганяти на рідній волинській землі. На той же день у Львові задумали проводити Вульки, але, зважаючи на погоду та крутість вульківської траси, я тільки остаточно впевнився в намірах їхати до Луцька і подивитися на еліту крос-кантрійних перегонів України в дії.
Забігаючи наперед, хочу подякувати оргам і всім причетним - організація гонок, “водопої”, траса, видовищність, загальна атмосфера свята – все було просто клас!
Траса була дуже цікава, купу класних місць як для катання, так і для зйомки. Дрібні горбочки на тоненьких лісових просіках повністю вибивали з ритму, але зате прямі ділянки, крутий спуск перед фінішом та вода на фініші (дякую, пані Іра!) додавали сил. Під час проходження першого кола не раз закрадалася думка - “та ну її, ту гонку - краще буду відео знімати”, але вже на початку другого кола організм ввійшов в ритм і я навіть обійшов когось із “Любителів” на підйомі. Друге коло пролетіло досить швидко, відпрацювалася техніка “прольоту” зигзагоподібних поворотів і на широкому спуску перед в’їздом в ліс я навіть ще когось обійшов. На третьому колі намагаюся наздогнати чувака в жовтій формі, доганяю його аж на середині четвертого кола, кручу собі далі, аж поки на підступній “пральній дошці” не злітає мені ланцюг :( Чувак в жовтій формі та ще один дядя після нього мене, ясне діло, тут же обходять, я швиденько чіпляю ланц і “вйо” їх доганяти. Доганяю на виїзді з лісу “дядю, що після нього”, і ось - останній кілометр до фінішу. На всякий випадок перепитую колір таблички в чувака в жовтій формі, думаю, може в нього не зелена і він не з моєї категорії :) Готуюся ставати на педалі - і тут ланцюг остаточно вирішив, що з нього вистачить :) Рветься, падлюка, на самому підйомі.. “Жовта форма” швидко віддаляється, а я, недовго думаючи, починаю бігти разом з велом. Добре, що бігти мені лишилося всього якийсь кілометр :)
В результаті, правда, поки я вибіг на підйом і накатом з нього з’їхав, довелося пропустити всіх, хто не зійшов з траси в категорії “Любителі”, дівчат з категорії “Завзяті” (в основному біг з велом саме через них - не хотілося аж так вже зовсім все “здати”) і ще, по-моєму, когось з “Ветеранів”. Але головне - доїхав-таки :)
Фотоальбом Михайла Гаврилюка (mike 525)
Фотоальбом Андрія Ковальчука (Andruha_gpz28)
Фотоальбом Олександра Шевчука (Lexys25)
Фотоальбом Ігоря Бергіля (Blik)
Фотоальбом Ільчишина Дмитра (Shkoder)
Фотоальбом Дмитра Петрова (Focus)
